Бібліотека


Бібліотека

 
        Бібліотека Харківського національного університут мистецтв імені І. П. Котляревського була започаткована 16 квітня 1887 року комітетом товариства піклування про малозабезпечених учнів при музичному училищі Харківського відділення Імператорського Російського музичного товариства.        На 01.01.2012 р. бібліотека має фонд 149344 примірники, з яких книги – 58809 прим., ноти – 88811 прим., періодичні видання – 5502 прим., більше 30 найменувань (найстаріше – 1895 р.).
Довідковий апарат музичного абонементу включає алфавітний каталог українськомовних книг, алфавітний каталог російськомовних книг, систематичний каталог книг, систематичний каталог нот, систематичну картотеку статей музичної періодики (з 1933 року), картотеку історії університету, праць студентів та співробітників університету, регістраційну картотеку періодичних видань, алфавітну картотеку авторефератів дисертацій.
У бібліотечному фонді збереглося багато дореволюційних видань. На титульних аркушах стародавньої бібліотечної літератури є гербова кругла печатка Музичного товариства, після 1917 р. - печатка Музично-драматичного інституту, а після Вітчизняної війни – печатка консерваторії. Повних даних про наявність та якісний склад старовинного фонду немає, але кількість його може вимірятися десятками тисяч видань. У 2017 році бібліотека матиме електронний список рідкисних видань.
Особливістю нотного фонду нашої бібліотеки, порівняно з іншими нотними бібліотеками, є наявність великої кількості маленьких нотних видань (2-3 аркуша). Ці видання зберігаються у спеціальних папках.
У червні 2012 року на театральному факультеті створено абонемент бібліотеки, фонд якого нараховує 16360 прим. літератури. Читачам театрального факультету надана можливість всебічного бібліотечного обслуговування: оперативної інформації про нові надходження, тематичних виставок літератури, а також різноманітних заходів просвітницької роботи - оглядів, бесід, диспутів тощо).
Зараз у бібліотеці працює 9 співробітників, четверо з яких мають бібліотечну освіту, інші закінчили різні навчальні заклади.



Бібліотека оснащена двома комп’ютерами, ноутбуком, сканером.
Стратегічні завдання бібліотеки:
- створення нового підрозділу бібліотеки -  читальної зали з окремим фондом і черговим бібліотекарем.
- створення електронного каталогу та оцифрованного фонду рідкісних видань.
Активні інформаційні зв’язки бібліотека підтримує з Харківською державною науковою бібліотекою ім.В. Короленка, Харківською міською музично-театральною бібліотекою ім. К. Станіславського, бібліотекою Харківського музичного училища ім. Б. Лятошинського, бібліотекою Харківської державної академії культури.




Старовинні видання з фонду бібліотеки


Акименко, Якименко Федор Степанович (8 (20) февр. 1876, Харьков — 8 янв 1945, Париж) — Рус. композитор, пианист и муз. писатель. Украинец по национальности. В 1914 окончил Петерб. консерваторию (занимался композицией у Н. А. Римского-Корсакова, А. К. Лядова, Я. Витола). В 1919—23 профессор этой консерватории. С 1923 жил в Париже. На творчестве Ф. Акименко сказалось влияние французского импрессионизма. В своих произведениях тяготел к миниатюрности форм, мягкости красок. Музыка Ф. Акименко не лишена черт салонности. Брат Ф. Акименко — Я. С. Степовой.

1. Акименко Ф. С. Лирическая поэма : для большого орк. : ор. 20 : [посвящ.] Н. А. Римскому-Корсакову / Th. Akimenko ; перелож. партии фп. в 4 руки автора. — Партитура и клавир в 4 руки. — Лейпциг : M. P. Bela]eff, 1903. — 73 с. — Титл. л. фр.
2. Акименко Ф. С. Из-под таинственной холодной полумаски : из цикла Четыре романса : для высокого гол. с фп. : соч. 2, № 4 : 1898 / Ф. Акименко. — Лейпциг : М. П. Беляев, 1899. — 7 с. — Посвящ. Евгению Ивановичу Долинину.
3. Акименко Ф. С. Луна : для сопрано или тенора с сопровожд. фп. / Ф. Акименко ; сл. Шелли. — [Москва : Б. и., 189-?] (Ното печатня Гаврилова). — 5 с.
4. Акименко Ф. С. Не медли : для высокого гол. с сопровожд. фп. : из цикла Четыре романса : соч. 1, № 1 / Ф. Акименко ; [сл.] Лермонтов. — Лейпциг : М. П. Беляев, 1899. — 5 с. — Посвящ. Ольге Николаевне Черепниной.
5. Акименко Ф. С. Три романса : для сред. гол. с сопровожд. фп. : соч. 8 / Ф. Акименко. — Лейпциг : М. П. Беляев, 1901. — 15 с.
6. Акименко Ф. С. Четыре романса с сопровождение фортепіано : ор. 5 / Ф. Акименко. — Лейпциг : М. П. Беляев, 1900. — 26 с.
7. Акименко Ф. С. Только узнал я тебя : из цикла 5 романсов : для гол. с сопровожд. фп. : ор. 24, № 2 / Ф. Акименко. — Москва ; Лейпциг : П. Юргенсон, 1904. — 5 с.
8. Акименко Ф. С. Собрание сочинений : для фп. В. 2 т. Т. 1 / Th. Akimenko. — Москва ; Лейпциг : П. Юргенсон, [конец Х1Х — нач. ХХ в.?]. — 125 с. — Тит. л. фр.
9. Акименко Ф. С. Собрание сочинений : для фп. В. 2 т. Т. 2 / Th. Akimenko. — Москва ; Лейпциг : П. Юргенсон, [конец Х1Х — нач. ХХ в.?]. — 113 с. — Тит. л. фр.

1. Коптяевъ А. Музыка и культура. Сборник музыкально-историчнских и музыкально-критических статей / А. Коптяевъ. — СПб : у І. Юргенсона, 1903. — 279 с.

 

 


2. История оперы въ лучшихъ ея представителяхъ. Композиторы. – Певцы. – Певицы. — М. : С. П. Яковлева [и др.], 1874. — 267. [2] с. Издание представляет собой сборник кратких очерков о композиторах : Палестрина, Галуппи, Перголезе, Мартини, Саккинни, Сарти, Паэзиелло, Чимароза и др.



3. Чешихинъ В. Исторія русской оперы (съ 1674 по 1903 г.) / Всеволодъ Чешихинъ. — 2-е , испр. и знач. доп. изд. — СПб. : у І. Юргенсона, 1905. — 638 с.



4. Энгель Ю. Въ оперъ. Сборник статей объ операхъ и балетахъ / Ю. Энгель. — СПб. : у І. Юргенсона, 1911. — 303 с. В этой книге собраны статьи и заметки о 117 операх и балетах.



5. Шахов А. Гёте и его время. Лекции по истории немецкой литературы XVIII века, читанные на высших женских курсах в Москве [в 1873-1874 году]/ А. Шахов. — Изд. 4-е, испр. доп. — СПб : Тренке и Фюсно, 1908. — 296с. А. А. Шахов писал свою лекцию целиком накануне ее прочтения. Предлагаемая книга напечатана по оставшейся подлинной рукописи без всяких изменений.



6. Черняев Н. И. Харьковский иллюстрированный театральный альманах. Материалы для истории Харьковской сцены / Н. И. Черняев. — Харьков : Тип. «Южного края», 1900. — 106 с.





7. Очерк деятельности С.-Петербурского отделения императорского музыкального общества (1859-1909) / сост. Н. Финдейзин. — СПб. : Тип. Гл. Управ. Уделов., 1909. — 119 с.



8. Сакетти Л. А. Очерк всеобщей истории музыки / Л. А. Сакетти. — Изд. 3-е. испр., доп. — СПб. ; М. : В. Бессель и К., 1903. — 418,[5] с. «История музыки служит руководством в деятельности музыканта. указывая ему на примере предыдущих деятелей и их опыта как он сам должен поступоть в интересах развития своего искусства и для принесения им наибольшей пользы. История обнаруживает условия, задерживающие развитие этого искусства и содействующие его прогрессу. Зная то и другое, деятелель в области музыки может бороться с первыми и помогать последним.» Л. А. Сакетти.



9. Столпянский П. Н. Старый Петербург. Музыка и музыцирование в старом Петербурге. Исторический очерк с иллюстрациями / П. Н. Столпянский. — Л. : Мысль, 1925. — 211 с. Эта работа является страничкой сз жизни старого Петербурга. переминившего теперь свое имя, должна послужить пособием для будущего историка. Рассматриваем автором перид заключенот года основания Петербурга до конца Николаевской эпохи.