Кафедра інтерпретології та аналізу музики



Завідуюча кафедрою - доктор мистецтвознавства, професор Людмила Володимирівна Шаповалова.

У вересні 2004 р. в наслідок реорганізації кафедри теорії музики була сформована кафедра інтерпретології та аналізу музики. Її поява була зумовлена низкою причин. Перша з них – пов’язана із введенням нового освітньо кваліфікаційного рівня «магістр», що спричинило розробку заходів для якісної підготовки випускників виконавських спеціальностей до наукової діяльності. Цим обумовлено вибір назви кафедри: «інтерпретологія – сфера музикознавства, що систематизує феномени виконавської діяльності музикантіву всьому розмаїтті їх прояву (теорія, історія, практика)» (цит. по Клюев О. Онтология музыки. – Спб.: Санкт-Петербургский университет, 2001. – С.5.). Як мета-наука по відношенню до об'єктів і суб'єктів виконавської творчості, інтерпретологія не може обійтися без допомоги фундаментальних дисциплін як історичного, так і теоретичного музикознавства.


Формування кафедри інтерпретології та аналізу музики відповідало потребам «виконавського музикознавства», традиції якого в Харкові уособили піаністи Ю.Ф. Вахраньов, В.О. Сирятський, В.І. Приходько.

Колектив кафедри представляють чотири покоління музикознавців-аналітиків, кожний з яких належить до аналітичної наукової школи, на основі якої виробляються сучасні моделі наукової когнації та авторські програми, та спадкоємності з провідними школами, генеалогічно пов'язаними з Московською і Київською консерваторіями. Кожен викладач постійно вдосконалює власну модель курсу, що викладає, з урахуванням специфіки виконавського профілю студентів.

Система музично-теоретичних дисциплін для випускників-виконавців, що мали стати магістрами за один рік (!) суттєво переосмислювалася за рахунок нових курсів, зорієнтованих, з одного боку, на спеціалізацію випускника, виконавську спрямованість його професіональної діяльності, а з іншого – на збереження академічності та фундаменталізму вузівської науки. Було створено єдиний алгоритм підготовки виконавця-магістра через опанування новими обов’язковими курсами, що зберігають спадкоємність між собою:

  • «Основи наукових досліджень» (Ш курс),
  • «Музична інтерпретація» (IV курс);
  • «Методологія наукових досліджень» (V курс).

Різноманітні форми науково-творчого спілкування, розроблені та впроваджені колективом кафедри, є необхідною ланкою в загальній ході до державного іспиту – захисту магістерської роботи. Це: 1) магістерські читання, 2) публікації статей в наукових збірках (підготовлено два випуски статей за матеріалами студентських робіт 2006 та 2007 років); 3) виїзди магістрів для участі в науково-практичних семінарах та конференціях (тільки в 2007 р. – Київ, Суми, Тернопіль, Львів, Ялта та ін.); 4) участь у Всеукраїнських конкурсах наукових студентських робіт (на рівні з музикознавцями) за фахом «музичне мистецтво» та «теорія та історія культури» (мм.Донецьк, Суми).

Основними формами навчальної та науково-методичної діяльності кафедри є:

  • викладання музично-теоретичних дисциплін практичного спрямування: «Аналіз музичних творів», «Методика викладання аналізу музичних творів», «Основи наукових досліджень», «Музична інтерпретація», «Науково-дослідницька майстерність», «Методологія наукових досліджень»;
  • керівництво дисертаційними роботами здобувачів і аспірантів;
  • робота у спеціалізованій раді із захисту дисертацій ХНУМ ім.І.П.Котляревського, ХДАК, НМАУ ім. І.П.Чайковського (виступи в якості опонента; складання відгуків на автореферати кандидатських та докторських дисертацій);
  • рецензування магістерських робіт, статей, навчальних посібників та програм;
  • керівництво педагогічною практикою студентів (І.М.Полусмяк);
  • керівництво роботою державних комісій в середніх (Л. Т. Жигачова) та вищих (Л. В. Шаповалова) навчальних музичних закладах;
  • музично-просвітницька діяльність (участь у концертно-творчій, лекторській, просвітницькій роботи виконавських кафедр і кафедри композиції та інструментовки);
  • організація друкованої продукції (видання газети «Dominanta», керівник Ю.В.Ніколаєвська; матеріалів магістерських читань «Когнітивне музикознавство», редактор-упорядник – Л.В.Шаповалова).

Кафедра здійснює керівництво не лише магістерськими та дипломними роботами: вона – лідер по кількості підготовлених та захищених дисертаційних робіт в ХНУМ ім.І.П.Котляревського (20 робіт; з них 16 належать до наукового класу Шаповалової Л.В. – за 8 років існування спеціалізованої вченої Ради К 64.871.01)

Найбільшим досягненням кафедри є стабільність в роботі з підготовки магістрів по спеціалізації «музичне мистецтво». Динаміку зростання якісного і кількісного рівня випускників відбиває наступні показники: якщо у 2004-2005 рр. на кафедрі було підготовлено 30 магістерських робіт, у 2006-2007 н. р. кількість випускників складає 41, то у 2013 н.р.– вже 67 (враховуючи магістрів з Китаю).

На кафедрі організовано постійно діючий науково-практичний семінар з актуальних питань теорії та історії музичного виконавства, в межах якого відбувається обмін власним досвідом та новітньою науковою літературою, за дорученням наукової частини університету відбувається підвищення кваліфікаційного рівня викладачів Харківського культпросвітнього училища, Харківського музичного училища, Харківської гуманітарно-педагогічної академії, Харківської державної академії культури.

Кафедра плідно співпрацює з викладачами інших кафедр, поєднуючи наукові інтереси провідних вчених та викладачів Харківського університету мистецтв (серед них – Н.Л.Очеретовська, О.Г.Рощенко, І.Л.Іванова, А.А.Мізітова, Г.І.Ігнатченко, Л.І.Шубіна) із загальною, відцентрованою і цілеспрямованою лінією розвитку інтерпретології як навчальної дисципліни. Особливо варто підкреслити значущість лекцій з виконавської інтерпретації професора Національної музичної академії України доктора мистецтвознавства В.Г. Москаленка, який підвищує рівень асистентів-стажістів Харківського університету в період з 2004 по 2012 роки.

На пiдставi науково-навчальних досягнень всіх членів кафедри за останні п'ять років успішно розробляється новітній напрямок вітчизняного музикознавства, присвячений когнiтивним моделям наукового пізнання. Яким є зміст сучасних парадигм наукового мислення в галузі музичного мистецтва? «По-перше, це визнання провiдної ролi суб’єкта творчостi – виконавця, художньої свiдомостi митця та психологiї особистостi, чия життєтворчiсть б i л ь ш, нiж тексти, що створені ним. Безумовно, у процесi створення науково обґрунтовано iнтерпретацiї музики ми маємо справу з текстом. Однак ця установка стає недостатньою, оскільки у виконавця немає стільки часу для оволодіння масивом наукової літератури. По-друге, виконавське музикознавство скеровано на принципово iншi перспективи науково-гуманiтарного синтезу з урахуванням історичного досвіду та методології християнської антропології, метафізики, посткласичної філософії, духовних практик. По-третє, когнiтивнi установки спираються на рефлексивні методи вивчення досвiду особистості виконавця як молодого науковця (у єдностi інтелектуального та виконавського Я), так i цiлокупного досвіду музичної науки з відповідною назвою – когнiтивне музикознавство».

За останні роки основним став оригінальний проект, в якому поєднані проблеми академічної науки та виконавства на базі мистецької освіти «Когнітивне музикознавство». Збірники з такою назвою вийшли друком вже у 2011-2013 рр., продовжуючи магістральний напрямок фахової збірки ХНУМ ім.І.П.Котляревського «Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та практики і теорії освіти».

Результати діяльності кафедри інтерпретології та аналізу музики свідчать, за визнанням голів державних комісій професорів НМАУ ім.П.І.Чайковського, докторів мистецтвознавства М.Р.Черкашиної-Губаренко, М.Д.Копиці, В.Г.Москаленка, що вона дійсно стала базовим центром з підготовки висококласних фахівців в Харківському державному університеті мистецтв ім. І.П. Котляревського. І цей досвід є унікальним!


Випускники кафедри отримують такі кваліфікації:

Бакалавр: музикознавець, викладач
Спеціаліст: музикознавець, лектор, музичний критик, викладач музично-теоретичних та музично-історичних дисциплін
Магістр: лектор, музичний критик, науковець-дослідник, викладач ВНЗ




СКЛАД КАФЕДРИ

Шаповалова Людмила Володимирівна, завідувач кафедри, доктор мистецтвознавства, профессор
Козак Олександра Іванівна, доктор мистецтвознавства, професор
Полусмяк Ірина Михайлівна, кандидат мистецтвознавства, доцент
Цурканенко Ірина Володимирівна, кандидат мистецтвознавства, доцент
Ніколаєвська Юлія Вікторівна, кандидат мистецтвознавства, доцент
Салманова Людмила Савеліївна, старший викладач
Романюк Ірина Анатоліївна, кандидат мистецтвознавства, старший викладач
Бабій Оксана Петрівна, кандидат мистецтвознавства, старший викладач
Новикова Лариса Іванівна, доцент

 

ШАПОВАЛОВА ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА – завідувач кафедри інтерпретології та аналізу музики, доктор мистецтвознавства (2008), професор (2010). Стаж педагогічної роботи у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації 33 роки, в тому числі у Харківському державному університеті мистецтв ім.І.П.Котляревського 27 років.
Закінчила Харківський державний інститут мистецтв ім. І.П. Котляревського, аспірантуру Київської консерваторії (1979-1982, наук. кер. доктор мис-ва, професор І.А. Котляревський).
В кандидатській дисертації «О взаимодействии музыкальных форм и жанров в исторической эволюции музыкальной жанровости» (1987) розробила теорію взаємодії музичних жанрів та форм Докторская диссертация «Музыка как аналог личности: к проблеме рефлексивного сознания»
Докторська дисертація: «Музика як аналог особистості: до проблеми ре флексійної свідомості» є першим у вітчизняному музикознавстві досвідом системного узагальнення проблем рефлексії як феномену музичної творчості.
Монографія: Шаповалова Л. Рефлексивный художник. Проблемы рефлексии в музыкальном творчестве (16,97 др. арк.). – Харьков, Скорпион, 2007. – 292 с.
Основні навчальні курси, що започатковані і розроблені Л.В.Шаповаловою як керівником нової кафедри по підготовці магістрів: «Методологія наукових досліджень», «Музична інтерпретація», «Основи наукових досліджень» для музикознавців, «Науково-дослідна майстерність», а також спеціалізований курс «Аналіз музичних творів» для музикознавців.
Кафедра інтерпретології та аналізу музики на системній і централізованій основі здійснює унікальну модель підготовки магістерських і бакалаврських робіт виконавських спеціальностей в ХНУМ ім.І.П.Котляревського, гідний розповсюдження в системі вищої музичної освіти України (крім навчальних дисциплін, організація наукової практики на базі видання «Магістерських читань»; вийшли друком 9 збірників наукових статей магістрів загальним об’ємом 127 др.арк.). Особистий внесок Л.В.Шаповалової як наукового керівника є одним з найвагоміших у вузі (24 музикознавця; 60 магістрів виконавських спеціалізацій).
Має рекордну для ХНУМ ім.І.П.Котляревського кількість підготовлених кандидатських дисертацій – 16 кандидатів: Зайцева Л.А. (ДК № 025773, протокол №15-11/9 від 13.10.2004 р.); Курчанова О.В. (ДК № 030026, протокол 38.06/6 від 30.06.2005 р.). Як науковий керівник дисертантів підготовила наукові кадри для вищої школи: 1) Ніколаєвська Ю.В., доцент кафедри інтерпретології та аналізу музики ХНУМ ім.І.П.Котляревського; 2) Дрожжина Н.В., доцент кафедри музичного мистецтва естрад» ХНУМ ім. І.П.Котляревського; 3) Тіщенко К.В., викладач кафедри спеціального фортепіано ХНУМ ім. І.П.Котляревського; 4) Понькіна А.А. – викладач кафедри духових інструментів Донецької державної академії ім.С.Прокоф’єва; 5) зав.лабораторією музичного фольклору України Романюк І.А. (дис. «Картина світу в системі аналізу музики (на матеріалі української музичної культури)»; 6) Костенко Н.Є., доцент кафедри народних інструментів України (тема «Харківська домрова школа в контексті виконавського мистецтва України»); 7) старший викладач РВЗ «Кримський гуманітарний університет (м.Ялта)» Куровська І.Р. (тема «Кобзарство як феномен української духовності (на матеріалі Кримського регіону)», 2012); 8) аспірант кафедри сольного співу Чжоу Чжівей (тема: «Порівняльна інтерпретологія: шляхи адаптації співака до іншонаціональних виконавських традицій», 2012); 9) доцент кафедри хорового диригування Савельєва Г.В. (тема: «Виконавські традиції Харківської хорової школи», 2012); 10) Снєдкова Л.А. (тема: «Історико-виконавський досвід музикування за участю баяна-акордеона в Слобожанщині», 2013). У 2012 році отримали звання доцента Т.О.Сирятська, К. В. Тіщенко та О.В.Фекете (кафедра спеціального фортепіано) – здобувачі з наукового класу Л.В.Шаповалової.
Має 50 публікацій. Монографія та 35 статей, опублікованих в наукових фахових виданнях України і Росії:
1. Шаповалова Л.В. Владимир Доценко – homo musicus (интерпретологический комментарий) // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти : зб. наук. праць. – Х. : ХДУМ ім. І.П.Котляревського, 2008. – Вип. 23. – С.57-65.
2. Шаповалова Л. В. Виктория Лозовая играет Р. Вагнера: к проблеме исполнительского стиля // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти : зб. наук. праць [Постать митця у художньому просторі міста] / Харк. держ. ун-т мистецтв ім. І. П. Котляревського. – Харків: Видавництво «НТМТ», 2009. – Вип.24. – С. 248-256.
3. Шаповалова Л. В. Перспективи розвитку музичної інтерпретології в системі вищої освіти України // Проблеми педагогіки мистецтва: зб. ст. – Вип. 4. – Ялта : РВВ КГУ, 2009. – С. 3-11.
4. Шаповалова Л. В. Рефлексія як модус логосу // Ставропігійські філософські студії. – Львів : Університет «Львівський Ставропігіон», 2009. – Вип. 3. – С. 133-143.
5. Шаповалова Л.В. Теория жанров: ставшая и становящаяся // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: зб. наук. праць. – Харків: ХДУМ ім. І.П.Котляревського, 2009. – Вип. 25. – С. 122-130.
6. Шаповалова Л.В. Гоголь містичний: літургійний вимір поетики М.В.Гоголя // Часопис НМАУ ім.П.І.Чайковського. – Київ, 2009. – Вип. 3 (4). – С. 104-110.
7. Шаповалова Л.В. Творчество как мессианство (заметки о хоровом жанре в украинской музыке конца ХХ – начала ХХI вв.) // Науковий вісник НМАУ ім.П.І.Чайковського [Композитор і сучасність]. – К., 2009. – Вип. 84. – С.55-63.
8. Исполнитель и время (логико-понятийный дискурс интерпретологии) // Науковий вісник НМАУ ім.П.І.Чайковського [Проблеми організація художнього часу в музичному творі]. – К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2010. – Вип. 90. – С.7-17.
9. Шаповалова Л.В. Литургия как «архетип» творчества homo credens // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: зб. наук. праць. – Харків : Харк. держ. ун-т мистецтв ім.І.П.Котляревського, 2010. – Вип.28. – С. 91-110.
10. Шаповалова Л.В. Как возможно когнитивное музыковедение? // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: зб. наук. праць. – Харків : ХДУМ ім. І.П.Котляревського, 2010. – Вип. 29. – С.565-578.
11. Шаповалова Л.В. Метафизика музыкального символа в кантате С. Слонимского «Голос из хора» // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: зб. наук. праць. – Харків : ХДУМ ім. І.П.Котляревського, 2011. – Вип. 32. – С.336-346.
12. Шаповалова Л. Исполнитель и время // Музыкант-исполнитель в пространстве мировой культуры: образование, творчество, управление карьерой. – Ростов/на Д. : 2012. – С.25-34.
13. Шаповалова Л. Как возможно когнитивное музыковедение? // С.Рахманінов на зламі століть: мистецтво як засіб збереження пам’яті народу. – Харків, 2012. – Вип.7; Ч.1. – С.94-110.
14. Шаповалова Л. Апология когнитивного музыковедения: по следам выступлений В.Медушевского // Мир музыки. – М., 2013. – С.11-23.
Брала участь у 35 конференціях;
Шаповалова Л.В є науковим консультантом науково-дослідницької роботи молодих вузів мистецької освіти з проблем музичної інтерпретації (Луганська академія культури і мистецтв; Кримський гуманітарний університет (м.Ялта). Як керівник наукового напрямку перспективного науково-дослідницького плану ХНУМ ім.І.П.Котляревського веде активну діяльність по формуванню нових напрямків вітчизняного музикознавства, а саме: на 2008-2012 роки розроблено комплексну тему «Історія та методологічні засади сучасної інтерпретології», що стала логічним продовженням попередньої комплексної теми «Шляхи розвитку сучасної інтерпретології» (2004-2008 рр.). За обсягом та змістом обидві теми відбивають динаміку та перспективи розвитку кафедри як наукового колективу, що є гарантом удосконалення системи вищої школи університетського типу. Нова тема, затверджена у жовтні 2012 року узагальнює досвід кафедри в навчальному процесі з підготовки магістрів виконавських спеціальностей і має назву «Когнітивні моделі сучасної музичної науки».
Постійно веде велику науково-методичну роботу з аспірантами та здобувачами як відповідальний редактор-укладач фахового видання Харківського національного університету мистецтв ім.І.П.Котляревського «Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти» (підготовлено до друку випуски №№ 20, 23-25, 28-30, 32, 33, 34 загальний обсяг біля 200 друк. арк.).
Міжнародна діяльність. Л.В.Шаповалова приймала участь у «Днях української культури в Бельгії» (м. Брюссель, Королевська консерваторія листопад 2008), де виступила з доповіддю «Творчість композитора С.Турнєєва як представника Харківської композиторської школи». Кафедра має науково-творчі контакти з Московською консерваторією, РАМ ім. Гнєсіних, Ростовською консерваторією ім.С.Рахманінова.
У 2010 року нагороджена дипломом конкурсу Харківської облдержадміністрації «Вища школа Харківщини. Кращі імена» в номінації «завідувач кафедри».


Ірина Михайлівна Полусмяк (нар. 1952). Випускниця класу О.В. Гусарової (1976), кандидатську дисертацію вона захистила під керівництвом доктора мистецтвознавства В.Г. Москаленка (1989). Її дослідження «Теоретичні та методичні основи музикознавчої інтерпретації» стало однією з перших в Україні розробок у області методології інтерпретації.
І.М. Полусмяк є фахівцем у сфері методики викладання теоретичних дисциплін для музикознавців. У 1980-і рр. вона брала активну участь в заходах кафедри наукових основ музичної освіти (Київська державна консерваторія), має подяки Міністерства культури СРСР. Нині сфера її наукових інтересів розширилась, охоплюючи проблематику теорії культури та філософії музичної інтерпретації. Під керівництвом І.М. Полусмяк захищені дипломні та магістерські роботи (за спеціалізаціями «композиція», «естрадне мистецтво», «фортепіано», «оркестрові духові інструменти»), вона керує написанням кандидатських дисертацій, у тому числі – з питань джазу та сучасної музики. Успішно захистила кандидатську дисертацію її аспірантка А. Хуторська (2009).


Ірина Володимирівна Цурканенко (нар. 1969) – доцент, кандидат мистецтвознавства. Навчалася у Херсонському музичному училищі, ХІМ ім. І.П. Котляревського (1988-1994) та аспірантурі (1995-1998). З 1999 – кандидат мистецтвознавства, з 2002 – доцент. Викладач ХУК (1994-1997), ХДІМ (1998-1999), ХДПУ (1999-2004), ХДУМ (з 2004).
Ще у студентські роки вона неодноразово брала участь у різних конкурсах, теоретичних олімпіадах, де займала призові місця, отримувала дипломи (1993, Київ, диплом за кращу письмову роботу на Всеукраїнській олімпіаді з естетики), наукових конференціях у Києві, Донецьку, читала просвітницькі лекції та виступала в якості ведучої концертів, захистила кандидатську дисертацію «Принципи фактурно-поліфонічної організації в сучасній українській фортепіанній музиці» (1998, наук. кер. – канд. мист-ва, професор Г.І. Ігнатченко).
У 2004-05 рр. була керівником курсу музичної критики та редактором вузівського періодичного видання «Наша газета».
Вона – незмінний секретар кафедри та головний методолог у справах розробки бакалаврських планів, активно розробляє нові курси та програми для магістрів («Основи наукових досліджень», «Музична інтерпретація»).
І.В. Цурканенко керує магістерськими дипломними дослідженнями. Її клас закінчили більше 30 студентів. В магістерських роботах її класу помітні тенденції до виходу музикознавства в інші гуманітарні сфери науки: феноменології, культурології. Цей перспективний напрямок був високо оцінений. Так, роботи В. Гіголаєвої «Гендерні особливості в музичній інтерпретації» та Г. Волошиної «Молитва як культурний феномен» отримали II премії на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт (2007) як одні з перших розробок такого плану. П’ятьох з її випускників було рекомендовано до аспірантури. Зараз вона керує написанням дисертаційних досліджень.
І.В. Цурканенко – яскравий представник покоління музикознавства 1990-х років – автор більш, ніж 20 друкованих наукових та науково-методичних праць, автор цікавих статей та доповідей з різноманітної тематики, активний учасник конференцій, присвячених проблемам музичної мови (Курськ, Київ, Ялта, Сімферополь), художньо-педагогічних читань. Серед її останніх публікацій – «Виконавська інтерпретація як особлива мова музичного мистецтва» (Київ, 2010), «Феномен молитви у музичному мистецтві» (Курськ, 2009), «Гендер і музика: місце зустрічі» (Львів, 2010), «Гендерна тематика в дослідженнях музичного виконавства» (Київ, 2011).


Ніколаєвська Юлія Вікторівна (нар. 1973 р.) – кандидат мистецтвознавства (2004), доцент (2010), викладач ХДУМ (з 2004). Редактор випусків часопису Dominanta, сайту, керівник редакторського відділу Харківського національного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського.
Кандидатська дисертація: «Символ дзеркала в музиці: від метафори до метафізики образу» (2004).
Ніколаєвська Юлія Вікторівна музичну освіту започаткувала у Криворізькому музичному училищі, у 1993-1998 роках вчилася у Харківському державному інституті (нині – університет) мистецтв ім. І.П. Котляревського на музикознавчому факультеті. За цей час приймала активну участь у творчому житті інституту: брала участь у концертах, загальноінститутських тематичних вечорах як ведуча, працювала як критик, була автором передач на обласному радіо. У 1996 році посіла ІІ місце на всеукраїнській олімпіаді з естетики (м.Київ).
Творчий підхід вирізняє усе, що робить Ю.В. Ніколаєвська як викладач, музикознавець і науковець.
Педагогічна робота. Ю.В.Ніколаєвська є автором та укладачем основних курсів з дисциплін  кафедри інтерпретології та аналізу музики: «Основи наукових досліджень», «Музична інтерпретація», «Науково-дослідницька майстерність», «Аналіз музичних творів» (для студентів оркестрового та виконавсько-музикознавчого факультетів). Рівень лекцій відрізняється багатим матеріалом, методологічною відповідністю до найсучасніших розробок в галузі метафізики музичної творчості, інтерпретології та педагогіки вищої школи.
Керує бакалаврськими та магістерськими науковими роботами. За час викладання (2004-2013) випускниками її класу стало 53 магістрів (з них 14 – студенти з Китаю). Тематика магістерських досліджень охоплює актуальні питання сучасного музикознавства. З випускників класу 16 було рекомендовано до вступу в аспірантуру. Двоє аспірантів (Н.М. Михайлова та І.О. Палій) захистили дисертації (2012). У нинішній час є науковим керівником п’ятьох кандидатських дисертацій. Докторант університету (2010-2013).
Наукова діяльність. Після захисту кандидатської дисертації вийшло з друку більше 30 наукових статей у фахових виданнях ВАК України. Брала участь багатьох наукових конференціях (Київ, Луганськ, Ялта, Харків, Одеса, Курськ, Донецьк). Здійснює  публікації у періодичних виданнях.
Викладацьку діяльність поєднує з просвітницькою:
-у 2003 році була одним з ініціаторів створення асоціації професійних музикантів Харкова “Камерний Альянс”;

  • працює у газетах та ведучою концертних программ, тематичних вечорів на концертних майданчиках міста;
  •  брала участь у започаткуванні університетської філармонії;
  • стала одним з організаторів Першої в Україні міжнародної науково-творчої конференції «Гітара як образ світу: виконавське мистецтво та наука» (2008 рік) та другої конференції «Лео Брауер та гітарне мистецтво ХХ століття» (2010) та була редактором двох фахових збірників за матеріалами цих конференцій. На основі проведення дисципліни «Основи наукових досліджень» для студентів оркестрового факультету підготувала до друку два випуски збірника наукових праць «Молодий народник», що не мають аналогів в системі вищих музичних закладів України.
  •  є головним редактором Першого в Україні журналу про гітарне мистецтво в Україні «Гітара.ua» (2 випуски);
  • є редактором офіційного сайту, одним із керівників Прес-центру, упорядником та редактором буклетів ХНУМ (2010-2012), а також одним з ініціаторів створення, редактором випусків та автором статей університетськогочасопису Dominanta (всього 29 випусків);
  • започаткувала видання серії аудіо дисків «Золотий аудіо фонд ХНУМ імені І.П. Котляревського» (всього вийшло 10 дисків).

Основні наукові статті:

  • Символ как смысл: опыт конструирования понятия // Київське музикознавство. Культурологія та мистецтвознавство: збірка статей. – Вип. 18. – Київ, 2005. – С.43-50.
  • Символ дзеркала в музиці: у пошуках змісту // Сучасні проблеми художньої освіти в Україні. – Вип.1. – Еволюційні процеси у музичному мистецтві: від минулого до майбутнього: зб. наук.праць. – К.: Музична Україна, 2006. – С.90-102
  • Гітара як образ світу (про приховані символічні смисли) // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: збірник наукових праць. – Вип.23. – Гітара як образ світу: виконавське мистецтво та наука. – Харків : ХДУМ ім. І.П. Котляревського, 2007. – С. 14-20.
  • Метафизическое пространство современной интерпретологии // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. : збірник наукових статей / ХДУМ ім. І.П. Котляревського. – Харків : ТОВ САМ, 2010. – Вип.29. – Когнітивне музикознавство (на честь 55-річчя Л.В. Шаповалової). – С. 36-51.
  • Обрії часового перебігу у творах харківських композиторів другої половини ХХ ст. // Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського : Проблеми організації художнього часу в музичному творі / [упоряд. В. Москаленко]. – К., 2010. – Вип.90. – С.37-45.
  • О коммуникативных принципах современного исполнительства // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. : збірник наукових статей / ХДУМ ім. І.П. Котляревського. – Харків : ТОВ САМ, 2010. – Вип.31. – Лео Брауер та гітарне мистецтво ХХ століття ; ред.-упор. Ю. Ніколаєвська. – С. 224-232 (0,5 др. арк.).
  • Оправдание интерпретации. Музыковедческий комментарий к исследованию Х.У. Гумбрехта «Производство присутствия:чего не может передать значение» // Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського : Проблеми музичної інтерпретації / [упор. В.Г. Москаленко]. – К., 2011. – Вип. 95. – С. 12-19.
  • Очевидное и латентное в драматургии музыкального произведения // Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського : Музична драматургія: теорія і практика / [упор. В.Г. Москаленко]. – К., 2012. – Вип. 103. – С. 17-25.
  • Коммуникативная функция фактуры: потенциал классической теории в «искусстве post» // Науковий вісник НМАУ ім. П.І. Чайковського : Механізми новацій у музичній творчості : збірка наук. статей, присвячена проблемам музичніої творчості / [упор. В.Г. Москаленко]. – К., 2013. – Вип. 108. – С. 21-32.

Салманова Людмила Савеліївна. Закінчила з відзнакою історико-теоретичний факультет ХІМ ім. І.П. Котляревського (1970, клас О.В. Гусарової). Довгий час працювала на кафедрі теорії музики (асистент, викладач, старший викладач). Вела курс спеціального та загального аналізу музичних творів (на всіх факультетах за винятком диригентсько-хорового), сольфеджіо (вокальний, оркестровий, народний). Керувала дипломними, курсовими та науковими роботами студентів (більш ніж 100), має численні нагородження преміями, дипломами, в тому числі Республіканських конкурсів СНТО (І премія: О. Цигульов «Особливості перетворення жанру кантати в творчості Л. Дичко. До проблеми взаємодії професійної музики з фольклором», О. Зільберман «Симфонії В. Бібіка в контексті вітчизняного симфонізму 70-х – початку 80-х років ХХ ст.»). Читає курс «аналізу музичних творів».


Оксана Петрівна Бабій – кандидат мистецтвознавства (аспірантуру закінчила при кафедрі історії музики ХДУМ, клас професора І. Л. Іванової).
Кандидатська дисертація «Й. В. Гете в художній свідомості та творчості Ріхарда Вагнера» (2008).
Працює на кафедрі з 2009 року.
Навчається в докторантурі (науковий керівник – доктор мистецтвознавства, професор Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського (м. Київ) М. Р. Черкашина-Губаренко). О. П. Бабій є автором 13 наукових статей, присвячених розвитку оперного жанру та світоглядним засадам творчості Р. Вагнера.
Серед останніх її публікацій виділяються наступні:

  1. Бабий О. Идея ангельского служения в творчестве Рихарда Вагнера / О. Бабий // С. Рахманінов: на зламі століть: зб. матеріалів VI міжнар. симпоз. «С. Рахманінов: на зламі століть» / ред. Л. М. Трубнікова. – Харків, 2009. – Вип. 6: Творчість як рушійна сила культури. – С. 151 – 160.
  2. Бабий О. Семь пьес ор. 5 к «Фаусту» Гете в русле формирования художественных устремлений Рихарда Вагнера / О. Бабий // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти:  зб. наук. пр. / Харк. держ. ун-т мистецтв ім. І. П. Котляревського. – Харків, 2009. – Вип. 26.: Аспекти історичного музикознавства – III. Vivere est cogitare. – С. 57-65.
  3. Бабий О. «Аптекарь» Й. Гайдна и «Бастьен и Бастьенна» В. Моцарта как образцы немецкой комической оперы XVIII столетия / О. Бабий // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: зб. наук. пр. / Харк. держ. ун-т мистецтв ім. І. П. Котляревського. – Харків, 2009. – Вип. 27: Й. Гайдн – І. Котляревський: мистецтво оптимізму – С. 129-135.
  4. Babij O. Die Meistersinger von Nurnberg – Ukrainische Impressionen / O. Babij, M. Postojewa // Wagner Forum Graz – № 10 – Dezember, 2009 – P. 9.
  5. Бабий О. Мистерия искупления как путь самопознания в тетралогии «Кольцо нибелунга» Р. Вагнера / О. Бабий // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: зб. наук. пр. / Харк. держ. ун-т мистецтв ім. І. П. Котляревського. – Харків, 2010. – Вип. 28 – С. 121-135.
  6. Бабий О. Мир фантастики и его метаморфозы в творческом преломлении Р. Вагнера / О. Бабий // Аспекти історичного музикознавства – IV. Правда фантастики і фантастика правди. Магічне «Дев’ять» в історії художньої культури: зб. ст. / Харк. держ. ун-т мистецтв ім. І. П. Котляревського; ред.-упор. І. Л. Іванова, А. Мізітова.– Харків, 2010. – С. 213-228.

Бере активну участь в Міжнародних та Всеукраїнських наукових конференціях, симпозиумах, форумах у якості доповідача. Вона також бере активну участь в рецензуванні наукових праць: дисертацій, дипломних робіт кафедр гармонії та поліфонії, історії музики, інтерпретології та аналізу музики.
О. П. Бабій викладає на кафедрі гармонії та поліфонії ряд музично-теоретичних дисциплін: сольфеджіо, поліфонію, керує магістерською роботою Ян Чженьчжень (вокальний факультет), є секретарем кафедри. В останні роки вона виконує обов’язки секретаря ДЕК, входить до складу оргкомітету Всеукраїнської Олімпіади для випускників середньої ланки музичної освіти, бере участь у розробці завдань I та II турів. Вона брала участь у створенні буклету «Шопен у сузір’ї мистецтв», приуроченого до Другого міжвузівського ерудит-турніру.
О. П. Бабій є стипендіаткою Міжнародного Вагнерівського фестивалю (м. Байройт, Німеччина, 2006 рік), а також Вагнерівського Форуму (м. Грац, Австрія, 2009 рік). Вона активно пропагує музику Р. Вагнера та інших західноєвропейських композиторів-романиків як ведуча концертних програм у художньому музеї м. Харкова, пише лекції-доповіді для широкої аудиторії аматорів романтичної музики.