П О Д І Ї
 
11 березня. Вечір української вокальної музики до 200-річчя Т. Шевченка
9 марта 2014 Возвращение к Аlma Mater


11 березня. Вечір української вокальної музики до 200-річчя Т. Шевченка
Пам’яті Великого поета

Тарас Григорович Шевченко – найвидатніша постать серед багатьох митців українського народу. Його славетне ім’я лунає вже багато років не тільки на просторах нашої країни, але й за її межами. Художні майстри відбивають на своїх полотнах портрети Шевченка, поети та письменники оспівують його особистість у своїх віршах, справжніми витворами архітектурного мистецтва стають пам’ятники поетові. Будучі хазяїном поетичної рими, володіючи неосяжною мелодійністю української мови, він склав такі вірші, які самі надихають композиторів на створення різноманітних творів – опер, кантат, не кажучи вже про численні солоспіви, пісні, романси і хори.

В 2014 році громадськість України відзначає 200-річчя з Дня народження письменника. Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського вшанував пам'ять Великого Митця низкою концертів. 11 березня 2014 року у Великій залі відбувся вечір української музики, підготовлений кафедрою сольного співу. Його мета, зі слів заслуженого діяча мистецтв України, професора, завідуючої кафедрою сольного співу Людмили Георгіївни Цуркан, представити багатий доробок української музики, донести до слухача її натхненні сторінки. Тому програма була насичена різножанровими та різнохарактерними творами, написаними українськими композиторами не тільки на вірші Тараса Шевченка, але й інших митців поетичного слова. Барвисту стрічку образів органічно доповнювали українські народні пісні. Перед слухачами проминули  поетичні пейзажні нариси в піснях «Бахчисарай» В. Золотарьова у стилі Дебюссі, «Садок вишневий» М. Лисенка з імітуванням та звуконаслідуванням співу соловейка, українській народній пісні «Пливе човен золотий» з розгорнутим хвилеподібним акомпанементом; розкривалися довічні фольклорні теми нещасної жіночої долі та кохання в солоспівах «Журавко» О. Білаша, «Тополя» Л. Колодуба з барвистими гармоніями закарпатських мелодій, в арії Милани із опери «Милана» Г. Майбороди, а також тяжкі, глибокі роздуми парубків та статних козаків: «Думи мої, думи» (українська народна пісня), «Стоїть явір» (українська народна пісня в обробці Г. Цицалюка), «Кров людська – не водиця» (Г. Майбороди), «Чого мені тяжко» (М. Лисенка), «Дивлюсь я на небо» (українська народна пісня). Контрастом до сумних творів стали танцювальні, бешкетні, жартівливі пісні – українська народна «Ой важу я, важу» та «Над горою місяць повен» О. Білаша. Комічні сцени перемежовувались з тонкими поетично-любовними натяками.

З реакції публіки було видно, що кожний номер програми відбивався живим емоційним відгуком слухачів. Щире визнання аудиторії, висловлене довгими аплодисментами, стали найліпшою винагородою всьому колективу кафедри за кропітку працю та самовіддане служіння мистецтву. Викладачі професори Л. Г. Цуркан, Т. П. Мадишева, доценти Л. А. Деркач, Л. А. Стецюн, В. А. Северін, О. В. Слєпцова, І. К. Присталов, не даремно приклали багато зусиль для виховання справжніх музикантів. Слід зазначити не менш важливу роль концертмейстерів. Їх високий рівень майстерності, почуття ансамблевого музиціювання підтверджують численні перемоги на всеукраїнських та міжнародних конкурсах. Це дипломанти міжнародних конкурсів Д. Гендельман, Д. Тренічев, С. Проненко, Є. Дашкеєва, лауреати міжнародних конкурсів К. Замліла, М. Лавров, О. Ярецький, дипломант І. Моісеїв.

Студенти кафедри сольного співу показали прекрасні вокальні здібності та подарували задоволення всім присутнім в залі. Багато з пролунавших творів мали технічні складнощі. Так, наприклад, мелодія пісні «Журавко» О. Білаша, яку виконувала студентка 2 курсу Д. Пономарьова та українська народна пісня «Пливе човен золотий», виконана студенткою 4 курсу, лауреатом міжнародних конкурсів Р. Тищенко, були насичені великими стрибками, мали значний діапазон. А музичні композиції у виконанні студентів 4 курсу М. Нікулочкіної та лауреата міжнародних конкурсів-фестивалів Я. Рибкіної були сповнені великою кількістю хроматизмів та мелізмів. Тембральну красу чоловічого співу продемонстрували студент 2 курсу І. Сірий, та лауреати міжнародних конкурсів студенти 4 курсу І. Рєсцов, М. Маринчак і 5 курсу Д. Кудряшов. Яскравий, самобутній образ дівчини-українки розкрила студентка 3 курсу, лауреат міжнародних конкурсів, А. Дорошенко в українській народній пісні «На вулиці скрипка грає». Поетична любовна лірика прекрасно поєднується тут із жартівливим та безтурботним характером. М. Павлов – студент 2 курсу – вдало зумів передати всі риси контрастуючих характерів, а також елементи скоромовки та декламації в українській народній пісні «Ой важу я, важу». Голосні оплески слухачів відзначили природні акторські здібності та немарно витрачені зусилля В. Лашко, студента 3 курсу, лауреата міжнародних конкурсів, який виконав українську народну пісню «Дивлюсь я на небо» та пісню О. Білаша «Над горою місяць повен».
Т. Г. Шевченко прожив тяжке, безрадісне життя, сповнене горя та втрат. Композитори відчувають велику емоційність його слів і передають музичними засобами виразності. Донести до слухачів глибокі душевні хвилювання зуміли лауреати міжнародних конкурсів-фестивалів, студент 2 курсу Е. Підлісний та студентка 4 курсу Л. Павлик.

Разом із українськими студентами брав участь у конкурсній програмі і китайський студент 5 курсу Чжан Їнбо. Незважаючи на мовленнєві труднощі, які невід’ємно трапляються у іноземних студентів, він чудово виконав українську народну пісню в обробці Г. Н. Цицалюка «Стоїть явір».
Значну роль у вихованні нового покоління співаків та організації концертної діяльності відіграє завідуюча кафедрою Л. Г. Цуркан. Вона люб’язно погодилась розповісти про свій колектив: «Слід відзначити, що кафедра сольного співу продовжує розвивати кращі традиції Харківської вокальної школи. Тільки за останні роки – численні перемоги на міжнародних конкурсах вокалістів, гастролі, контракти талановитих випускників у багатьох країнах світу, активна концертна та науково-методична робота кафедри. Щорічно у Великій залі ХНУМ ім. І. П. Котляревського, Будинку органної та камерної музики, інших залах Харкова проходять вечори вокальної музики, в тому числі в межах Міжнародного музичного фестивалю «Харківські асамблеї». Відбулися концерти, присвячені ювілеям геніальних композиторів – Й. Гайдна, В. А. Моцарта, Дж. Верді, Ф. Ліста, С. Рахманінова, Д. Шостаковича; пам’яті видатних вокалістів, народних артистів СРСР Бориса Гмирі, Євгена Червонюка, Миколи Манойла. У 2014 році кафедра відзначатиме 100-річчя з Дня народження Тамари Яківни Веске – заслуженого діяча мистецтв України, професора, одного з фундаторів Харківської вокальної школи. Сподіваймось, що сьогоднішній концерт не залишив байдужими присутніх в залі і слова Кобзаря відгукнулись в людській душі. Шануючи пам’ять великого поета Т. Г. Шевченка творами видатних українських композиторів та народними піснями, ми стверджуємо українську музичну культуру, прекрасне вокальне мистецтво!».

Щиро дякую за увагу, бажаю весняного настрою та творчого натхнення на нові звершення!

  Светлана Ангеловська, 5 курс ІТФ

Возвращение к Аlma Mater

         Концерт камерной музыки, состоявшийся 9 марта 2014 года в Харьковской средней специализированной музыкальной школе-интернате, привлек внимание не только любителей музыки, но и профессионалов. Ведь всегда интересно наблюдать за творческим ростом недавних воспитанников. Программа, подготовленная лауреатами Международных конкурсов Юрием Немировским (кларнет) и Эрикой Васильевой (фортепиано), отличалась панорамным охватом, разнообразных по жанрово-стилевому облику, сочинений.

Открыла концерт «Рапсодия» К. Дебюсси, вошедшая в репертуар многих современных кларнетистов и отличающаяся игрой гармонических красок, тембровыми перекличками, неожиданными прорывами экспрессии. Контраст к достаточно «обжитой» музыке Дебюсси составила технически сложная, своеобразная пьеса Б. Ковача «Посвящение Р. Штраусу». Нужно отметить, что Бела Ковач – известный венгерский кларнетист-виртуоз (родился в 1937г.). Ему принадлежит ряд сочинений, среди которых наиболее известен цикл «Посвящения» (Баху, Веберу, Гершвину, Р. Штраусу и др.) для кларнета соло. Задуманный как учебный материал, он впоследствии вошел в современный концертный репертуар, поскольку быстрая смена регистров, различные приемы игры, виртуозность позволяли продемонстрировать свободу владения инструментом. В аналогичном ключе воспринималась и «Фантазия» Й. Видмана, наполненная мультифониками, четвертьтонами, двойным стаккато и др. Такое внимание Юрия Немировского к современной музыке объяснимо возросшими требованиями к исполнителям сегодняшнего дня, включением многих образцов в требования международных конкурсов.

Малые формы камерной музыки были дополнены Сонатой №2 Esdurop. 120 И. Брамса, которая требует от музыканта творческой зрелости и понимания глубины композиторской мысли. Напомним, что в 1891 г. Иоганнес Брамс завершил работу над Струнным квартетом ор. 111 и объявил об окончательном прекращении композиторской деятельности. Но вскоре он познакомился с прекрасным кларнетистом Рихардом Мюльфельдом (1856-1907), состоящим на службе у герцога Мейнингена. Этот чрезвычайно одаренный музыкант так поразил И. Брамса своей игрой, что он сочинил ещё 4 шедевра камерной музыки: Трио для кларнета, виолончели и фортепиано ор. 114, Квинтет для кларнета и струнного квартета ор. 115 и две кларнетовые сонаты ор. 120 (лето 1894 г.). Композитора привлекли не столько технические возможности и виртуозность Мюльфельда, сколько его филигранное владение тембровыми красками.
Завершила вечер «Тема и вариации» для кларнета in A и фортепиано известного французского композитора и пианиста ХХ века Ж. Франсе. Его музыку отличают изящество, жизнерадостность, пластичность ритмики, изобретательность инструментовки в сочетании с виртуозностью.
 
Концерт был дополнен выступлениями блестящего тромбониста Рената Имаметдинова – также выпускника музыкальной школы-десятилетки и Харьковского национального университета искусств им. И. П. Котляревского. В этот вечер прозвучали яркие, самобытные современные произведения виртуозного характера: «Баллада» французского композитора и дирижера второй половины ХХ века Э. Боззы и «Боливар» американского композитора ХІХ века Э. Кука. Исполнитель впечатлил слушателей прекрасным владением богатыми техническими и колористическими возможностями инструмента, а также актерской подачей музыкальных образов.

         После выступление исполнители любезно согласились ответить на несколько вопросов.
- Поздравляю Вас с прекрасным исполнением! Юрий, Вы выпускник этой школы, здесь провели лучшие годы своего детства и юности, естественно неоднократно принимали участие в концертах, но ныне Вы предстали в этом зале в новом амплуа – уже как профессиональный исполнитель. Какие чувства Вас охватывают, играя в родных стенах? Это первое Ваше выступление в данном статусе?
- Я достаточно часто приезжаю сюда с концертами, всегда рад побывать в родной школе, увидеть своих преподавателей, а также новые лица подрастающих музыкантов – учащихся этой школы. Для ребят очень важно слушать живое исполнение, тем более тех людей, которые не так давно сидели за этими же школьными партами, что и они сейчас. Мне бы хотелось, чтобы сегодняшний концерт послужил еще одним стимулом к их самореализации и к совершенствованию игры на своем родном инструменте.
- Как сложилась Ваша судьба после окончания Харьковского национального университета искусств им. И. П. Котляревского?
- Став дипломированным музыкантом в 2007 году, я продолжил свое обучение в аспирантуре НМАУ им. П. И. Чайковского (г. Киев). Сейчас работаю в симфоническом оркестре Киевской  Национальной Филармонии Украины.
- Как давно возник Ваш творческий дуэт?
- Достаточно давно, еще во время учебы в аспирантуре. Эрика Борисовна – Лауреат международных конкурсов, преподаватель и ведущий концертмейстер НМАУ им. П. И. Чайковского (г. Киев), почетный член Центра духовного развития и творческой инициативы «Гармония». Она завоевала внимание слушателей как великолепная пианистка, её опыт обеспечивает взаимопонимание и способствует плодотворному сотрудничеству.
- Какому репертуару Вы отдаете предпочтение при подготовке концертной программы?
- Самый разнообразный. До ХIХ века кларнет не использовался как сольный инструмент, а значит и произведений для него композиторы не писали. В конце XVIII века, после усовершенствования, появились большие технические возможности и наступила «золотая пора» для кларнета. Я исполняю произведения как композиторов XIX, ХХ веков так и современности. 
- Действительно, программа сегодняшнего концерта в полной мере отражает Вашу творческую позицию. Тем не менее, существуют ли дополнительные аргументы в пользу Вашего сегодняшнего выбора?
- Несомненно. Мне предстоит в скором времени принять участие в конкурсе. Он состоится в Чехии. Современные конкурсы требуют очень серьезной подготовки, выдержки. Поэтому сегодняшний концерт намеренно был насыщен разножанровыми и технически сложными произведениями.
- Как часто Вы выступаете и в каких городах?
- Увы, не так часто, как хотелось бы. Однако, мы с Эрикой Борисовной давали концерты в разных городах Украины: Киеве, Чернигове, Житомире и других. Творческий союз с Эрикой Васильевой позволяет мне учавствовать не только в конкурсах на Украине, но и за рубежем, например, в Сербии.
- Расскажите о творческих планах на ближайшее будущее.
- Кроме предстоящего конкурса состоится еще один в сентябре, также в Чехии. Готовимся принять в нем участие.
- Уважаемая Эрика Борисовна, Вы часто концертируете со многими солистами. Поделитесь, что является источником Вашего вдохновения?
- Музыкант живет только музыкой и мыслит музыкой, без этого невозможно жить. Сейчас очень сложное время в стране, особенно это ощутимо в Киеве. И когда приходишь в консерваторию и садишься за рояль, то понимаешь, что музыка – это единственное, ради чего стоит жить.
- Сегодня в зале присутствовали учащиеся этой школы. Они очень внимательно, с интересом слушали такую серьезную программу. Как Вы думаете, не сложна ли она была для их возраста?
- Эти дети – наше будущее, потому что они одухотворены творчеством. Их заинтересованность говорит об эмоциональной открытости, готовности к восприятию разной музыки и отсутствии предвзятого отношения к современным звучаниям. Замечательно, что дети воспитываются на высоком, духовном искусстве, и будем надеяться, что они сделают этот мир лучше и добрее.

- Что бы Вы хотели пожелать подрастающим музыкантам, которые учатся в стенах этой школы?
- Пожелаю заниматься музыкой, несмотря ни на что. К сожалению, многие сейчас уходят из этой сферы, так как не видят перспективы. На самом же деле, нужно много трудиться, стремиться к цели, развиваться и становиться профессионалом на избранном поприще.  Хотелось бы, чтобы ребята больше слушали хороших сочинений, причем не только в записи, но и в живом исполнении. Конечно, интернет на современном этапе предоставляет неограниченные возможности, но все же сковывает творческую инициативу, ведь представители старшего поколения, когда не могли найти записи нужного произведения, самостоятельно его разучивали, обдумывали исполнительское решение, делали переложения, другими словами, находились в постоянном поиске. Но в каждом времени есть своя прелесть.
- Спасибо за интересный диалог и ценные советы. Желаю вам творческих успехов, реализации задуманных планов и вдохновения!

  Светлана Ангеловская, 5 курс ИТФ




Події лютого 2014
Події січня 2014
 
Події грудня 2013
Події листопада 2013
Події жовтня 2013
Події вересня 2013
Події червня 2013
Події травня 2013
Події квітня 2013
Події березня 2013
Події січня-лютого 2013
Події грудня 2012
Події листопада 2012
Події жовтня 2012
Події вересня 2012
Події червня 2012
Події травня 2012
Події квітня 2012
Події березня 2012
Події лютого 2012
Події січня 2012
Події листопада 2011
Події жовтня 2011
Події вересня 2011
Події травня 2011
Події квітня 2011
Події січня 2011